Центр ЛНУ — на Асамблеї «Українка у світі»: про пам’ять і відвагу

У Львові в межах Третьої Міжнародної асамблеї «Українка у світі: нові виклики — нове лідерство» імені Анни Кісіль презентували плакатний проєкт «Жінка і війна: історичні контексти та сучасні виклики», присвячений ролі жінок у боротьбі за незалежність України.

Проєкт реалізований за ініціативи Центру співпраці з меценатами та випускниками ЛНУ імені Івана Франка — як частина ширшої роботи Центру над проєктами, що поєднують університет, пам’ять, суспільство та українців у світі. Для нас важливо, щоб такі історії не залишалися лише в межах однієї експозиції, а мандрували далі, знаходили нових глядачів і ставали приводом для розмови про Україну та людей, які її творять і захищають.

Сьогодні, коли українське жіноче лідерство дедалі виразніше звучить у міжнародному просторі, особливо важливо говорити не лише про досягнення й силу українських жінок, а й про ціну, яку багато з них заплатили за свободу України.

В експозиції — портрети 15 військовослужбовиць, бойових медикинь і волонтерок, серед яких і громадянки інших держав, які загинули, виконуючи свій обов’язок заради України.

Це 15 імен. 15 життєвих історій. 15 історій служіння, відваги й вибору, обірваних війною.

Ярина Мруць, Тетяна-Анастасія Мациєвська, Наталія Луговська, Тетяна Міллард, Уляна-Юлія Нільсен-Войтович, Емма Ігуаль, Ольга Сімонова, Наталія Смук, Інна Нявкевич, Наталія Фраушер-Яцун, Олеся Михайленко, Дар’я Філіп’єва, Інна Рибальченко, Анастасія Куницька, Вієра ду Валле Фрейрію Таліта Флавія.

Ця виставка була вперше представлена в Львівському національному університеті імені Івана Франка у лютому 2026 року. Відтоді вона продовжує свою подорож: експонувалася у Городоцькій та Славській громадах, а також в Іспанії. І сьогодні її історії звучать у просторі Міжнародної асамблеї, яка об’єднує українок із різних країн світу.

Для Центру важливо, щоб університет був не лише місцем збереження пам’яті, а й простором, де ця пам’ять стає частиною сучасного суспільного діалогу — в Україні та за її межами.

Бо говорити про жіноче лідерство сьогодні — означає також говорити про тих, хто став його найвищим проявом: служив, рятував, волонтерив, захищав і віддав за Україну найцінніше — власне життя.

Пам’ятаємо їхні імена. Розповідаємо їхні історії. Передаємо пам’ять далі.